Еректильна дисфункція: чи варто мовчати?

Будь-який чоловік може запідозрити в себе еректильну дисфункцію. Але встановити характер її, причину, визначити методи діагностики та ефективне лікування може лише спеціаліст. Отже, давайте детальніше розглянемо, що таке еректильна дисфункція?

 

Erectile dysfunction  — це часткова чи повна втрата здатності до ерекції і її достатньо тривалого утримання. Сексуальне збудження чоловіка залежить від комплексної  роботи мозку, гормонів, а також неабияке значення має те, що чоловік бачить, чує, відчуває та нюхає. Бувають випадки, коли поруч з еректильною дисфункцією можуть виникати такі проблеми, як  передчасна еякуляція, затримана еякуляція або знижене чи відсутнє лібідо.

 

Причини еректильної дисфункції:

–        серцево-судинні захворювання (наприклад гіпертонія);

–        стрес та депресія;

–        цукровий діабет;

–        хронічна хвороба нирок;

–        множинний склероз;

–        хвороба Пейроні;

–        перенесені в минулому травматичні чи запальні захворювання сечостатевої системи;

–        гормональні порушення;

–        шкідливі звички;

–        вплив деяких препаратів (гіпотензивні, антидепресанти та інші);

–        перенесена коронавірусна хвороба;

–        інші.

 

Еректильну дисфункцію  можна поділити на органічну, психогенну та змішану:

•       психогенна (приблизно 40% випадків);

•       органічна (приблизно  30% випадків);

•       змішана (приблизно 25% випадків).

 

Звичайно звернути увагу потрібно і на психогенну еректильну дисфункцію, яка викликається  недостатнім сном, страхом, що не буде ерекції, тривожністю щодо невдачі, низькою самооцінкою та інше.

Клінічно проявляється повною або частковою відсутністю ранкової ерекції, складністю настання ерекції та утримання її впродовж статевого акту.

 

Рекомендації:

–        потрібно вчасно діагностувати еректильну дисфункцію, знайти її причину та почати лікування;

–        варто змінити спосіб життя;

–        виконувати рекомендації лікаря щодо лікування препаратами ІФ-5.

При встановленій органічній причині еректильної дисфункції необхідно лікувати безпосередньо причину, а не лише надіятись на стимулятори ерекції.

При психогенній еректильній дисфункції необхідно дотримуватись рекомендацій щодо поведінкової терапії, такої як комплексна психотерапія, тренування релаксації та контроль стресу. Крім того, може бути корисним пройти курс поведінкової терапії, щоб розв’язувати проблеми з ерекцією, а також вирішити проблеми, які можуть бути супроводжувати психогенну еректильну дисфункцію.

 

Діагноз “еректильна дисфункція” ставиться тільки спеціалістом після ретельного обстеження та зібраного анамнезу пацієнта.

Після точного встановлення причини патології, пацієнту призначають індивідуальне лікування еректильної дисфункції яке може включати як медикаментозну терапію, так і хірургічне втручання (наприклад, у випадку венозної еректільної дисфункції, або у разі повної відсутності реакції на медикаментозне лікування). Також можлива терапія (наприклад вакуумна терапія, яка може допомогти зняти м’язові спазми пеніса). Лікування та терапії проводиться виключно за призначенням лікаря!

 

При розвитку імпотенції важливо вчасно почати говорити це лікарю. Розв’язання проблеми, пошук причин допоможе знизити негативні наслідки еректильної дисфункції та зберегти повноцінні стосунки пари.