Гіперплазія ендометрію — це надмірне розростання слизової оболонки матки, яка складається з клітин ендометрію. Найчастіше вона розвивається при гормональних порушеннях. Захворювання може уражати всю слизову матки vagy окремі її зони.

СИМПТОМИ ГІПЕРПЛАЗІЇ ЕНДОМЕТРІЮ МАТКИ

Гіперплазія ендометрію має виражену симптоматику. Прояви хвороби можуть відрізнятися в залежності від її особливостей.

ПРИЧИНИ РОЗВИТКУ ГІПЕРПЛАЗІЇ ЕНДОМЕТРІЮ

Протягом менструального циклу ендометрій проходить етап зростання і відторгнення. Спочатку під впливом естрогену ендометрій збільшується, щоб забезпечити імплантацію плідного яйця та розвиток ембріона. Якщо після овуляції зачаття не відбувається, клітини ендометрію  відшаровуються та у жінки починаються менструальні виділення.

У другій половині циклу рівень естрогену в організмі зменшується, а прогестерону, навпаки, збільшується. Порушення гормонального балансу і, як наслідок, менструального циклу призводить до гіперплазії ендометрію.

Основними симптомами є:

– порушення менструального циклу (нерегулярність, тривалість менструації більше ніж 5-7 днів, рясні виділення);

– кровотеча в середині менструального циклу;

– кровотеча в період менопаузи та постменопаузи;

– тяжкість, ниючий біль внизу живота;

– біль під час і після статевого акту.

Через сильну крововтрату також може розвинутися анемія, яка викликає хронічну втому, запаморочення та блідість шкіри.

Якщо хвороба виникла при дефіциті прогестерону, у жінки вона може супроводжуватись загальною слабкістю, перепадами настрою, депресією, головним болем і збільшенням маси тіла.

Якщо спостерігається надлишок естрогенів, то хвороба може супроводжуватись набряками, високим артеріальним тиском, підвищеною здатністю згущення крові, мастопатією та інші порушеннями.

Вірогідність захворювання підвищують:

– гормональні порушення;

– хвороби ендокринної системи;

– зміна функцій рецепторів ендометрію, чутливих до гормонів;

– захворювання імунної системи;

– порушення обміну речовин;

– деякі хвороби печінки та жовчного міхура;

– ожиріння;

– відсутність вагітності та пологів;

– переривання вагітності;

– прийом деяких гормональних препаратів;

– куріння і вживання алкоголю.

Залежно від структури тканин і форми новоутворень виділяють:

– залозисту гіперплазію — зникає пошаровий розподіл ендометрію, з’являється велика кількість нерівномірно розташованих залоз різної форми;

– залозисто-кістозну гіперплазію — з’являються кістозні утворення;

– атипову гіперплазію — в ендометрії з’являються атипові клітини.

 

Is гіперплазію поділяють за площею ураження тканин:

а) проста — ендометрій розростається рівномірно по всій поверхні;

б) аденоматозна— нерівномірне потовщення гіпертрофованого ендометрію;

в) поліпоподібна — на ендометрії з’являються кулясті утворення розміром до 1,5 см;

г) вогнищева — на ендометрії формуються окремі патологічні зони діаметром до 6 см.

Окремі фахівці відносять аденоматозну гіперплазію до атипової, оскільки при цій формі гіперплазії з’являються клітини, нехарактерні для здорового ендометрію.