Діагностика

Діагноз «мігрень» встановлюється відповідно до критеріїв,що включають клінічні характеристики головного болю: частоту, інтенсивність, тривалість, супутні активність. Симптоми і вплив на активність .

Критерії діагностики МКДБ-3 Мігрень без аури

1. Не менше 5 нападів, що відповідають критеріям B-D, напади головного болю тривають 4-72 години (без лікування, або  якщо лікування неефективне).
2. Головний біль відповідає не менше ніж двом із чотирьох нижче описаних визначень:
одностороння локалізація;
пульсуючий характер;
-помірна чи виражена інтенсивність болю;
біль посилюється при рутинній фізичній активності alebo обмежує активність (наприклад, ходьба alebo підйом сходами).

Мігрень із аурою:

1. Не менше двох нападів, які відповідають критеріям вище описаним
2. Один і більше з нижчеперелічених повністю оборотних симптомів аури:
– зоровіпорушення;
чутливі порушення;
– мовніпорушення;
рухові порушення;
стволові порушення;
– порушення з боку сітківки (ретинальні).
3. Не менше трьох з наступних характеристик:
не менше одного симптому аури, вираженість якого поступово посилюється протягом >5 хвилин;
– під час послідовно виникає щонайменше двох симптомів аури;
– кожен окремий симптом аури триває 5-60 хвилин.

Односторонній:

як мінімум, один симптом аури позитивний;

– аура супроводжується головним болем або головний біль розвивається протягом 60 хвилин

Купірування нападу: 

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ): аспірин, ібупрофен, напроксен та диклофенак.
Триптани: суматриптан, різатриптан, елетриптан, алмотриптан, золмітриптан, наратриптан та фроватриптан.
Комбінація суматриптану та напроксену.
Протиблювотні/антагоністи дофамінових рецепторів: хлорпромазин (Аміназин), таметоклопрамідерукал).

Для лікування нападів легкої та середньої тяжкості без супутньої блювоти або вираженої нудоти у дорослих для лікування, в першу чергу, перевага надається простим знеболюючим препаратам, включаючи НПЗП чи парацетамол.

Для лікування нападів помірної тяжкості або тяжких у амбулаторних пацієнтів використанню комбінації суматриптан напроксен чи трипатану надається більша перевага чим іншим.

Пацієнтам, які страждають на мігрень і котрим показано профілактичне лікування, рекомендується один з препаратів, ефективність яких доведена дослідженнями, рівень доказовості 2А, до яких відносяться – бета-блокатори.

 

Бета-блокатори:

– Метопролол (Беталок-ЗОК) 25 – 100 мг х 2 рази на день

– Пропроналол (Анапрілін) 20-80 мг х 2 рази щодня.

 

Протиепілептичні препарати:

– Вальпроати 250-750 мг х 2 рази на день (обмежено використання високих доз)

– Топірамат 12,5 – 100 мг х 2 рази на день (доведена ефективність дози 100 мг/ 2 рази на день

– Габапентину в дозі 1200-3000 мг на добу, позитивну дію доведено в рандомізованих дослідженнях (Silberstein S, Goode-Sellers S,2012)

 

Антидепресанти:

– Амітриптілін 10-50 мг х 1 раз на день (на ніч).

– Венлафаксин 37,5 – 150 мг х 1 раз в день (вранці)

 

Антагоністи кальцію:

Можуть бути менш ефективними, але при цьому безпечнішими і краще переносяться.

– Верапаміл 40-80 мг х 3 рази на день

– Моноклональні антитіла (антогоністи кальцитонін – ген, пов’язаного пептиду-еренумаб, фраменезумаб, галканезумаб. Із недоліків- висока вартість.